Яка відповідь є правильною?

• Біопсію печінки
• МРТ печінки
• Транзієнтну еластографію
• NALFD Fibrosis Score (NFS)

Методи обстеження ризику фіброзу печінки при показнику FIB-4 ≥1,3

У випадку, коли в показниках шкали FIB-4 (Fibrosis-4) виявляється значення рівне або вище 1,3, це може свідчити про наявність значної фіброзу печінки, яка вимагає додаткового обстеження для отримання точної діагностики та планування лікування. У таких випадках одним з найбільш ефективних методів вторинного оцінювання ризику фіброзу є транзієнтна еластографія.

Транзієнтна еластографія є неінвазивним методом, який дозволяє оцінити жорсткість тканин, включаючи печінку. Цей метод дозволяє отримати об’єктивну інформацію про ступінь фіброзу печінки шляхом вимірювання швидкості поширення хвильових коливань у тканинах.

Порівняно з біопсією печінки, яка є інвазивною процедурою і пов’язана з ризиком ускладнень, транзієнтна еластографія є надійним, безболісним та швидким способом визначення фіброзу печінки. Вона дозволяє отримати результати майже миттєво і не потребує довгострокового відновлення пацієнта після процедури.

Транзієнтна еластографія є рекомендованим методом вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки у пацієнтів з показниками FIB-4 ≥1,3 через його ефективність, безпечність та низьку інвазивність. Цей метод дозволяє швидко та точно визначити ступінь фіброзу печінки та призначити відповідне лікування.

Отже, найбільш правильний варіант обстеження у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки, коли показник FIB-4 ≥1,3, – це транзієнтна еластографія.