Позовна давність у правовій системі України являє собою строк, упродовж якого особа може звернутися до суду для захисту своїх порушених прав чи інтересів. Однак існують деякі вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
Законодавством України чітко визначено, що вимоги, на які не поширюється позовна давність, є такими:
- Вимоги про визнання права власності;
- Вимоги про визнання угод недійсними;
- Вимоги з декларативних норм цивільного права (уточнення прав і законних інтересів);
- Вимоги щодо компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Окрім того, позовна давність не поширюється на вимоги, що стосуються:
- Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
- Збору аліментів;
- Рентних платежів за користування землею;
- Повернення безпідставно набутого майна;
- Несправного виконання зобов'язань перед державою.
Також варто зазначити, що в деяких випадках перебіг позовної давності може бути зупинений або перерваний. Наприклад, зупинення відбувається у разі неповноліття або тимчасової відсутності особи, а переривання – внаслідок пред'явлення позову або визнання відповідного боргу особою, яка зобов'язана його виконати.
Таким чином, на практиці позовна давність не застосовується до вимог, які пов'язані з порушенням прав людини, захистом власності, відшкодуванням моральної шкоди, а також до деяких інших категорій вимог. Це дозволяє забезпечити захист прав і інтересів громадян, навіть якщо порушення відбулося тривалий час тому.
Однак слід пам'ятати, що у разі вчинення будь-якого правопорушення чи порушення прав бажано якомога раніше звернутися за захистом до компетентних органів, оскільки своєчасне реагування дозволяє ефективніше захистити свої права.
Знання про те, на які вимоги позовна давність не поширюється, є важливим для громадян, адже дозволяє своєчасно реагувати на порушення їхніх прав і не втрачати можливість захистити себе в суді.
Позовна давність – це строк, протягом якого особа може звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права або інтересу. За загальним правилом, установленим статтею 257 Цивільного кодексу України, такий строк становить 3 роки. Однак є винятки, на які позовна давність не поширюється.
Вимоги, на які не поширюється позовна давність, передбачені статтею 261 Цивільного кодексу України:
-
Вимоги про визнання права власності та інших речових прав. Тобто, особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме або рухоме майно, а також інших речових прав (наприклад, права користування, застави тощо) незалежно від того, скільки часу минуло з моменту порушення права.
-
Вимоги про стягнення аліментів. Право на аліменти є невід'ємним правом дитини. Тому позовну давність не застосовують до вимог про стягнення аліментів на утримання непрацездатних дітей, а також аліментів на утримання дружини під час вагітності та до досягнення дитиною трьох років.
-
Вимоги спадкоємців про визнання заповіту недійсним або про визнання права на спадщину. Оскільки право на спадкування виникає в момент відкриття спадщини (тобто смерті спадкодавця), то позовну давність не застосовують до вимог спадкоємців про визнання заповіту недійсним (якщо його було оспорено протягом 1 року з моменту опублікування) або про визнання права на спадщину (якщо позов було подано протягом 3 місяців з моменту дізнання про покликання до спадщини).
-
Вимоги про захист порушеного права на честь, гідність, ділову репутацію та про відшкодування моральної шкоди. Оскільки такі права є особистими немайновими, то позовну давність не застосовують до вимог про їх захист у будь-який момент після порушення.
-
Вимоги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом року з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її права або інтересу.
-
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Позовну давність не застосовують до вимог про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю незалежно від часу, що минув з моменту заподіяння шкоди.
-
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Позовну давність не застосовують до вимог про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, до закінчення строку притягнення особи до кримінальної відповідальності за цей злочин.
-
Вимоги, що випливають з порушення авторського права, суміжних прав та прав на об'єкти промислової власності. Позовну давність не застосовують до вимог про захист авторських прав, суміжних прав та прав на об'єкти промислової власності протягом строку дії таких прав.
-
Вимоги про поворот майна, яке вибуло з володіння власника внаслідок безпідставного збагачення. Позовну давність не застосовують до вимог про поворот майна, яке вибуло з володіння власника внаслідок безпідставного збагачення, протягом 10 років з моменту вибуття такого майна з володіння.
-
Вимоги, встановлені міжнародними договорами України. Позовну давність не застосовують до вимог, встановлених міжнародними договорами України, якщо інше не передбачено такими договорами.
Важливо зазначити, що позовна давність може бути зупинена або перервана. Зупинення позовної давності означає, що строк давності перестає текти на певний час (наприклад, на час дії воєнного стану або на час, поки боржник перебуває за кордоном). Переривання позовної давності означає, що строк давності починає текти заново (наприклад, з моменту, коли особа, що володіє правом, звернулася до суду з позовом, який було повернуто або залишено без руху).
Думки експертів
Від імені експерта: Дмитро Лазарев
Позовна давність є правовим механізмом, який встановлює певний термін, протягом якого особа може звернутися до суду із позовом до іншої особи. Після закінчення цього терміну особа втрачає право звернення до суду з відповідним позовом. Однак, існують певні вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Стаття 261 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність не поширюється на наступні вимоги:
-
Вимоги про захист особистих немайнових прав: Це включає права на життя, здоров'я, честь, гідність, ділову репутацію та інші подібні права. Такі вимоги можуть бути пред'явлені в будь-який момент, незалежно від часу, який минув з моменту порушення.
-
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про заподіяння шкоди. Винятком є випадки, коли шкода заподіяна злочином. У такому разі строк позовної давності становить десять років з моменту вчинення злочину.
-
Вимоги про визнання недійсними правочинів, які вчинені з метою приховати або симулювати інші правочини: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом одного року з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про недійсність правочину.
-
Вимоги про визнання права власності на нерухоме майно: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом десяти років з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її права власності.
-
Вимоги про визнання права власності на рухоме майно: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її права власності.
-
Вимоги про стягнення аліментів: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом трьох років з моменту виникнення права на аліменти.
-
Вимоги, що випливають із договорів зберігання: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом одного року з моменту, коли зберігач повернув річ або з моменту, коли він повинен був її повернути.
-
Вимоги про повернення майна, яке вибуло з володіння власника внаслідок злочину: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом трьох років з моменту, коли власник дізнався або міг дізнатися про таке вибуття.
-
Вимоги про повернення майна, відібраного під час антитерористичної операції або операції Об'єднаних сил: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом одного року з моменту припинення чи скасування правового режиму антитерористичної операції або операції Об'єднаних сил.
-
Вимоги про приведення у відповідність із законом записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом трьох місяців з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про невідповідність записів у Реєстрі закону.
-
Вимоги державного органу про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з податків, зборів та інших обов'язкових платежів: Такі вимоги можуть бути пред'явлені протягом п'яти років з моменту виникнення заборгованості.
-
Вимоги, встановлені нормативно-правовими актами України про охорону прав на сорти рослин, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та топографії інтегральних мікросхем.
Слід зазначити, що перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, є вичерпним. Тобто, на всі інші вимоги, які не зазначені у статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність поширюється.
Відповіді на питання
Запитання 1: Які вимоги щодо захисту порушених особистих немайнових прав підлягають задоволенню незалежно від спливу позовної давності?
Відповідь: До таких вимог належать:
- Визнання факту порушення особистого немайнового права;
- Заперечення проти порушення особистого немайнового права;
- Усунення перешкод у здійсненні особистого немайнового права;
- Захист честі, гідності та ділової репутації;
- Відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням особистих немайнових прав.
Запитання 2: Чи поширюється позовна давність на вимоги про визнання права власності на нерухоме майно?
Відповідь: Ні, на вимоги про визнання права власності на нерухоме майно позовна давність не поширюється. Право власності на нерухомість виникає в силу закону або договору і не обмежується будь-якими часовими строками.
Запитання 3: Чи застосовується позовна давність до вимог про визнання недійсним договору оренди?
Відповідь: Ні, позовна давність не застосовується до вимог про визнання недійсним договору оренди. Такі вимоги можуть бути заявлені протягом усього строку дії договору або протягом одного року з моменту припинення договору.
Запитання 4: Чи поширюється позовна давність на вимоги про перегляд рішень суду?
Відповідь: Ні, на вимоги про перегляд рішень суду позовна давність не поширюється. Такі вимоги можуть бути заявлені протягом трьох років з моменту набрання рішенням законної сили, за винятком певних випадків, передбачених законом.
Запитання 5: Які ще вимоги не підлягають позовній давності?
Відповідь: Крім вищезазначених, позовна давність не поширюється також на:
- Вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- Вимоги про відшкодування шкоди, завданої злочином;
- Вимоги про набуття спадщини;
- Вимоги про розподіл спільного майна подружжя;
- Вимоги про визнання батьківства або материнства;
- Вимоги про усиновлення або опіку;
- Вимоги про встановлення факту народження або смерті.