Яка відповідь є правильною?
- хронічний панкреатит
- гострий панкреатит
- рак підшлункової залози
- жовчнокам’яна хвороба
Етіологія вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози
Вторинна екскреторна недостатність підшлункової залози виникає внаслідок обтурації (перекриття) головної протоки підшлункової залози або загальної жовчної протоки. Це призводить до порушення відтоку секрету підшлункової залози та жовчі у дванадцятипалу кишку, що спричиняє розлади процесу травлення.
Серед найбільш поширених причин вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози можна виділити:
* Хронічний панкреатит: Тривале запалення підшлункової залози призводить до рубцювання та звуження проток, порушуючи відтік підшлункового соку.
* Рак підшлункової залози: Новоутворення може стискати або проростати у головну протоку підшлункової залози, блокуючи відтік секрету.
* Жовчнокам’яна хвороба: Жовчні камені можуть мігрувати у загальну жовчну протоку, перекриваючи її та спричиняючи підвищення тиску в протоках підшлункової залози, що призводить до порушення відтоку панкреатичного соку.
Серед перерахованих варіантів найбільш правильним є хронічний панкреатит. Це найбільш поширена причина вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози, яка пов’язана з тривалим запальним процесом у підшлунковій залозі. Інші варіанти можуть також спричинити екскреторну недостатність, але вони менш поширені.
Діагностика вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози
Діагностика вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози включає:
* Анамнез та фізикальне обстеження: виявлення симптомів, таких як біль у животі, здуття живота, діарея, втрата ваги; пальпація підшлункової залози на предмет збільшення чи болючості.
* Лабораторні дослідження: аналіз крові для визначення рівня амілази та ліпази (показників активності підшлункової залози); аналіз калу на виявлення стеатореї (наявності жиру в калі).
* Візуалізаційні дослідження: УЗД, КТ та МРТ органів черевної порожнини для оцінки структури підшлункової залози, наявності обтурації проток або інших патологічних змін.
* Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ): ендоскопічна процедура, що дозволяє візуалізувати та оцінити стан жовчних та панкреатичних проток, виявити обтурацію та взяти біопсію за необхідності.
Лікування вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози
Лікування вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози спрямоване на відновлення відтоку панкреатичного соку та забезпечення адекватної підтримки травлення. Воно може включати:
* Медикаментозна терапія: прийом ферментних препаратів для заміщення недостатності підшлункової залози; спазмолітичні засоби для зняття болю та спазму сфінктера Одді; жовчогінні препарати для стимуляції відтоку жовчі.
* Ендоскопічні втручання: ЕРХПГ для видалення жовчних каменів, дилатації (розширення) звужених проток або розміщення стентів для забезпечення відтоку; ендоскопічна папілосфінктеротомія (розріз сфінктера Одді) для полегшення відтоку панкреатичного соку.
* Хірургічне лікування: рідко, у випадках тяжкої обструкції або раку підшлункової залози, може знадобитися хірургічне втручання для відновлення відтоку панкреатичного соку.
Наголошую ще раз, що найбільш поширеною причиною вторинної екскреторної недостатності підшлункової залози є хронічний панкреатит.