За українським сімейним законодавством, при розлученні подружжя питання про визначення місця проживання дітей вирішується за взаємною згодою батьків. Якщо згода не досягнута, спір передається на розгляд суду.
Суд, у свою чергу, визначає місце проживання дітей, виходячи з їхніх найкращих інтересів. При цьому враховуються такі чинники:
- прихильність дитини до кожного з батьків;
- вік дитини;
- стан здоров'я дитини, її фізичний та психічний розвиток;
- можливість створення дитині належних умов для виховання та розвитку батьком, з яким вона бажає проживати;
- наявність у батьків житла для дитини;
- освітні та медичні заклади, які дитина відвідує або відвідуватиме;
- моральні якості батьків та їх здатність забезпечити дитині належний догляд і виховання;
- особливості сімейного побуту батьків та їх ставлення до дитини.
Зазвичай суди віддають перевагу тому з батьків, з яким дитина проживала до розлучення, за умови що це не суперечить інтересам дитини. Однак у деяких випадках дитина може залишитися з батьком навіть за відсутності такої переваги.
Закон передбачає певні обставини, коли проживання дитини з батьком є більш доцільним, ніж з матір'ю. Наприклад:
- Якщо мати позбавлена батьківських прав або обмежена в цих правах;
- Якщо мати веде аморальний спосіб життя або негативно впливає на виховання дитини;
- Якщо мати не виконує належним чином свої батьківські обов'язки;
- Якщо перебування дитини з матір'ю загрожує її життю, здоров'ю чи моральному розвитку.
Крім того, суд може врахувати бажання дитини проживати з батьком, якщо це відповідає її найкращим інтересам. Однак таке бажання враховується лише для дітей віком від десяти років, які здатні усвідомлювати значення власних дій та керуватися ними.
У будь-якому випадку, питання про місце проживання дітей при розлученні вирішується судом індивідуально, з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Причини Залишення Дитини з Батьком при Розлученні
Українське законодавство встановлює, що при розірванні шлюбу батьки мають рівні права на виховання дитини. Однак, у певних випадках, суд може винести рішення про передачу дитини на виховання батькові.
Сильна прихильність до батька
Якщо дитина має особливо сильну прихильність до батька і краще розвивається в його піклуванні, суд може прийняти рішення про її проживання з ним. Такий може бути зроблений на підставі психологічних експертиз і спостережень за спілкуванням дитини з батьками.
Неспроможність матері забезпечити дитину
Якщо мати не здатна забезпечити дитині належні умови для розвитку, в тому числі через фінансову неспроможність, відсутність постійного місця проживання або шкідливі звички, суд може передати дитину на виховання батькові.
Насильство або нехтування з боку матері
У випадках, коли мати вчиняє насильство або нехтує дитиною, її право на виховання може бути обмежене чи позбавлене судом. Батькові може бути надано опіку над дитиною задля її захисту.
Психічне здоров’я матері
Якщо мати має проблеми з психічним здоров'ям, які впливають на її здатність піклуватися про дитину, суд може вирішити передати дитину на виховання батькові. Таке рішення приймається після проведення психологічних експертиз.
Спосіб життя матері
Якщо спосіб життя матері не відповідає моральним нормам, веде до небезпеки для дитини або перешкоджає її нормальному розвитку, суд може передати дитину на виховання батькові.
Вихід із країни
У випадках, коли мати планує вивезти дитину за межі України, а батько проти цього, суд може винести рішення про заборону виїзду дитини та передачу її на виховання батькові.
Відмова від дитини матір’ю
Якщо мати офіційно відмовляється від дитини, суд може передати дитину на виховання батькові. Відмова повинна бути виражена в письмовій формі та засвідчена нотаріусом.
Домовленість батьків
У разі якщо батьки досягли спільної домовленості про проживання дитини з батьком, суд може затвердити таку домовленість в судовому порядку.
Важливо зазначити, що при прийнятті рішення про проживання дитини з батьком, суд завжди враховує інтереси та права дитини, а також її вік, стан здоров'я, емоційну прихильність до батьків. Рішення виноситься на підставі всебічного вивчення всіх обставин справи і може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Думки експертів
Автор: Анна Сидорова, сімейний адвокат
В яких випадках при розлученні дитина залишається з батьком?
Законодавство України розглядає права і обов'язки батьків та дітей рівноцінними, тому при розлученні суд, визначаючи місце проживання дитини, керується насамперед її інтересами.
Проте існують певні випадки, коли суд може прийняти рішення про передачу дитини на виховання батькові, а не матері.
1. Поведінка матері, що ставить під загрозу благополуччя дитини:
- Неналежне ставлення до дитини (жорстоке поводження, нехтування основними потребами)
- Шкідливі звички (алкоголізм, наркоманія)
- Залучення дитини до злочинної діяльності
- Нездатність забезпечити дитині належні умови для життя та розвитку
2. Серйозні порушення здоров'я матері:
- Психічні захворювання, які перешкоджають належному догляду за дитиною
- Хронічні захворювання, які обмежують здатність матері піклуватися про дитину
3. Бажання самої дитини:
- Діти старшого віку можуть висловити свої уподобання щодо місця проживання, і суд враховує їхню думку, особливо якщо є достатні підстави вважати, що їхній вибір зумовлений інтересами дитини.
4. Інші випадки, коли суд визнає, що батько може забезпечити кращі умови для дитини:
- Особливий зв'язок батька з дитиною
- Стабільне економічне становище батька
- Наявність у батька відповідної кваліфікації та досвіду для виховання дитини
- Підтримка сімейного оточення та можливість забезпечити дитині всебічний розвиток
Варто зазначити, що суд завжди оцінює кожен випадок індивідуально, ретельно розглядаючи всі фактори, що стосуються інтересів дитини. Рішення про місце її проживання приймається у кращих інтересах дитини, а не на основі гендерних стереотипів чи інших необ'єктивних критеріїв.