Гіпертекстовий протокол передачі (HTTP) – це протокол прикладного рівня, який використовується в мережі для передачі веб-сторінок і будь-яких пов'язаних з ними об'єктів, таких як зображення, стилі та скрипти. HTTP – це текстовий протокол, тобто команди та відповіді обмінюються у форматі звичайного тексту. Він є основою Всесвітньої павутини (WWW).

HTTP використовує модель запит-відповідь. Для отримання веб-сторінки браузер робить запит на HTTP-сервер, вказуючи адресу сторінки (URL). Сервер відповідає заголовком HTTP, що містить інформацію про стан запиту, і, зазвичай, тілом, що містить саму веб-сторінку.

Запит HTTP складається із рядка запиту, за яким слідує нуль або більше рядків заголовків запиту. Рядок запиту містить метод (зазвичай GET або POST), URL та версію HTTP. запиту містять додаткову інформацію, наприклад тип браузера, мову і будь-які файли cookie, пов'язані з запитом.

Відповідь HTTP складається із рядка стану, за яким слідує нуль або більше рядків заголовків відповіді і, зазвичай, тіло. Рядок стану містить версію HTTP, код стану та текстове повідомлення про стан. відповіді містять додаткову інформацію, наприклад тип вмісту, довжину вмісту та будь-які файли cookie, що мають бути встановлені в браузері.

HTTP є надійним протоколом, що забезпечує доставку вмісту навіть за умови помилок мережі. Він також є розширюваним протоколом, що дозволяє розробку нових функцій і методів.

Окрім передачі веб-сторінок, HTTP також використовується для інших цілей у мережі. Наприклад, він використовується для передачі файлів (протокол передачі файлів HTTP, HTTP FTP), безпечної передачі (HTTPS) і передачі веб-сервісів (RESTful API).

HTTP є основним протоколом, що стоїть за Інтернетом. Він забезпечує передачу гіпертексту та пов'язаних об'єктів, що дозволяє переглядати веб-сторінки і взаємодіяти з ними. HTTP є надійним, розширюваним протоколом, який використовується для широкого спектру цілей в Інтернеті.

Протокол передачі гіпертексту (HTTP)

Протокол передачі гіпертексту (HTTP) — це набір правил, що визначає, як дані передаються між браузером і веб-сервером. Він є основою для обміну інформацією в Інтернеті та відіграє ключову роль у передачі веб-сторінок та іншого вмісту браузерам.

Архітектура HTTP

HTTP працює за схемою клієнт-сервер, де браузер діє як клієнт, а веб-сервер — як сервер. Коли користувач робить запит до веб-сторінки, браузер надсилає запит на веб-сервер за допомогою HTTP-заголовків. У запиті міститься інформація про тип запиту, адресу веб-сторінки та будь-які інші необхідні дані.

Веб-сервер обробляє запит і повертає відповідь браузеру. Відповідь містить HTTP-заголовки, які надають інформацію про стан запиту, тип контенту, що повертається, і будь-які інші відповідні дані. Тіло відповіді містить фактичний контент, наприклад, HTML-код для веб-сторінки.

Методи HTTP

HTTP визначає набір методів, які клієнт може використовувати у своїх запитах. Найпоширенішими методами є:

• GET: Отримання ресурсу, як-от веб-сторінка або зображення.
• POST: Надсилання даних на сервер, як-от форма .
• PUT: Оновлення наявного ресурсу на сервері.
• DELETE: Видалення ресурсу з сервера.

Коди стану HTTP

HTTP визначає набір кодів стану, які сервер повертає у відповідь на запит клієнта. Ці коди вказують на результат обробки запиту та можуть бути використані для виявлення та усунення помилок. Найпоширенішими кодами стану є:

• 200 OK: Запит було оброблено успішно, і ресурс повернено.
• 404 Not Found: Запитуваний ресурс не знайдено на сервері.
• 500 Internal Server Error: На сервері сталася внутрішня помилка.
• 301 Moved Permanently: Запитуваний ресурс було переміщено в інше місце.

Версії HTTP

HTTP має кілька версій, які були випущені з часом для додавання нових функцій та удосконалення протоколу. Найпоширенішою версією на сьогодні є HTTP/1.1, яка була випущена в 1999 році. HTTP/2 та HTTP/3 — це новіші версії, які пропонують такі переваги, як покращена швидкість і безпека.

Безпека HTTP

Протокол HTTP може передавати дані відкритим текстом, що робить його вразливим до атак. Для підвищення безпеки в HTTP було додано механізми, такі як шифрування за допомогою SSL/TLS, щоб захистити конфіденційність даних, що передаються.

Використання HTTP

HTTP є основою передачі гіпертексту в Інтернеті. Він використовується для відображення веб-сторінок, завантаження файлів, надсилання форм та багатьох інших типів веб-запитів. HTTP є надійним і широко підтримуваним протоколом, який забезпечує ефективний та безпечний обмін інформацією в Інтернеті.

Думки експертів

Експерт: Доктор Аліса Купер, професор інформатики

Відповідь на питання "Який протокол забезпечує підтримку передачі гіпертексту?"

Протокол, який забезпечує підтримку передачі гіпертексту, є протокол передачі гіпертексту (HTTP). HTTP є основою Всесвітньої павутини (WWW) і відповідає за надання доступу до веб-сторінок та інших веб-ресурсів.

Як працює HTTP

HTTP є клієнт-серверним протоколом, що означає, що він встановлює з'єднання між клієнтом (наприклад, браузером) і сервером (наприклад, веб-сервером). Клієнт ініціює з'єднання, надсилаючи запит на сервер. Запит містить інформацію про запитуваний ресурс, наприклад URL веб-сторінки.

Сервер отримує запит і надсилає відповідь клієнту. Відповідь містить ресурс, який запитував клієнт, як-от HTML-код веб-сторінки. Він також може містити іншу інформацію, наприклад серверів і файли cookie.

Роль HTTP у передачі гіпертексту

Гіпертекст — це текст, який містить посилання на інші документи. Натискання посилання відкриває новий документ. HTTP підтримує передачу гіпертексту за допомогою використання наступних елементів:

• Посилання: Посилання містять URL-адреси інших веб-сторінок. Коли користувач натискає на посилання, HTTP використовується для завантаження нової веб-сторінки.
• Якорі: Якорі використовуються для визначення місць призначення в межах документа. Коли користувач натискає на якір, HTTP використовується для переходу на відповідну позицію в документі.
• Форми: Форми дозволяють користувачам вводити дані, які потім надсилаються на сервер. HTTP використовується для передачі цих даних.

HTTP є основним протоколом передачі гіпертексту. Він дозволяє клієнтам отримувати доступ до веб-сторінок та інших веб-ресурсів, підтримує передачу гіпертексту та є основою Всесвітньої павутини.

Відповіді на питання

Запитання 1: Який протокол використовується для передачі веб-сторінок в інтернеті?

Відповідь: Для передачі веб-сторінок в інтернеті використовується протокол передачі гіпертексту, відомий як HTTP (Hypertext Transfer Protocol).

Запитання 2: Що таке HTTP-запит?

Відповідь: HTTP-запит — це повідомлення, яке надсилається від клієнта (наприклад, веб-браузера) до сервера (наприклад, веб-сайту) для отримання доступу до веб-ресурсу (наприклад, веб-сторінки). Запит містить інформацію про бажаний ресурс, тип запиту (наприклад, GET або POST) та версію протоколу HTTP.

Запитання 3: Що таке HTTP-відповідь?

Відповідь: HTTP-відповідь — це повідомлення, яке надсилається від сервера до клієнта у відповідь на HTTP-запит. Відповідь містить статус-код, що вказує на стан запиту (наприклад, "200 OK"), заголовки, що надають додаткову інформацію про ресурс (наприклад, тип вмісту), і тіло відповіді, що містить фактичний веб-ресурс.

Запитання 4: Які різні версії протоколу HTTP існують?

Відповідь: Існує декілька версій протоколу HTTP, зокрема:

• HTTP/1.0: початкова версія протоколу
• HTTP/1.1: найпоширеніша версія з підтримкою постійного з'єднання та кешування
• HTTP/2.0: більш сучасна версія з покращеною продуктивністю та безпекою
• HTTP/3.0: найновіша версія, в якій використовується протокол QUIC для покращення затримки і пропускної здатності

Запитання 5: Що таке HTTPS?

Відповідь: HTTPS (Hypertext Transfer Protocol Secure) — це розширення протоколу HTTP, яке використовує протокол SSL (Secure Sockets Layer) або TLS (Transport Layer Security) для забезпечення шифрування даних, що передаються між клієнтом і сервером. HTTPS забезпечує конфіденційність, цілісність і автентифікацію даних, захищаючи їх від перехоплення та підміни.