Сатиричні засоби Джонатана Свіфта
Джонатан Свіфт, видатний англійський письменник XVIII століття, був відомий своїм гострим сатиричним пером. Він майстерно використовував різноманітні прийоми, щоб висміяти людські пороки, недоліки суспільства та політичну корупцію.
Гіпербола
Свіфт часто використовував гіперболу, тобто перебільшення, щоб довести абсурдність людських дій чи ідей. Наприклад, у “Мандрах Гуллівера” він зображує ліліпутів крихітними за розміром, а бробдінгнежців гігантськими, щоб підкреслити відносність людської значущості.
Іронія
Іронія була ще одним улюбленим засобом Свіфта. Він використовував її, щоб створити контраст між тим, що висловлюється прямо, і тим, що мається на увазі. Наприклад, у “Пропозиції щодо запобігання дітям бідних людей ставати обтяженням для своїх батьків чи країни” він висуває шокуючу пропозицію з’їдати дітей бідняків, щоб вирішити проблему злиднів. Через очевидну абсурдність та жорстокість цього плану, Свіфт змушує читачів зрозуміти, наскільки розбещеним і кривавим є англійське суспільство.
Сатиричні метафори та порівняння
Свіфт також використовував сатиричні метафори та порівняння, щоб висміяти людські недоліки. Наприклад, у “Мандрах Гуллівера” він порівнює політиків з “брудними собаками”, щоб підкреслити їхню ницість і брехливість.
Сатиричні образи
Свіфт часто створював сатиричні образи, щоб представляти людські вади чи соціальні проблеми. Наприклад, образ Гуллівера як велетня в країні ліліпутів символізує небезпеку пихатості та надмірного самовдоволення.
Сарказм
Свіфт також широко використовував сарказм, тобто використання іронії для висловлення зневаги чи глузування. Наприклад, у своїй відомій роботі “Битва книг” він висміює суперечку між класицистами та модерністами, висловлюючи презирство до обох сторін за їхню претензійність та інтелектуальну пихатість.
Пародія та буфонада
Свіфт використовував пародію та буфонаду, щоб висміяти усталені звичаї, літературні жанри та релігійні догми. Наприклад, у “Казці про діжку” він висміює релігійні суперечки між католиками, протестантами та пуританами, представляючи їх як безглузді сварки між прихильниками різних модних капелюхів.
Гротеск і абсурд
Свіфт не соромився використовувати гротеск і абсурд у своїх сатиричних творах. Наприклад, у “Мандрах Гуллівера” він зображує таких істот, як йеху, відштовхуючі істоти, які символізують людські низинні інстинкти.
Непрямий гумор
На відміну від багатьох інших сатириків, Свіфт часто використовував непрямий гумор, натякаючи на свої сатиричні наміри через приховані символи або непрямі натяки. Наприклад, у “Мандрах Гуллівера” він використовує образ королівства Бробдінгнегу, щоб непомітно критикувати англійське правління та суспільство.
Викриття людських вад
Сатира Свіфта в кінцевому рахунку була спрямована на викриття людських вад. Він прагнув покращити людство, висміюючи їхні дурощі, підлість і лицемірство. Його сатиричні твори мали значний вплив на англійську літературу та суспільство, допомагаючи формувати погляди наступних поколінь на людську природу та соціальні проблеми.
Запитання 1: Які основні сатиричні засоби, які використовує Джонатан Свіфт у своїх творах?
Відповідь:
Свіфт майстерно використовував низку сатиричних засобів, зокрема:
- Іронія: Витончена форма сатири, де справжнє значення вислову протилежне його буквальному значенню.
- Сарказм: Більш різка форма іронії, яка прямо виражає погорду чи глузування.
- Гіпербола: Перебільшення для посилення ефекту та висміювання предмета сатири.
- Літота: Применшення для протилежного ефекту — зробити щось незначним або неважливим.
- Пародія: Імітація чужого стилю чи твору з метою висміяти його.
Запитання 2: Як Свіфт використовує іронію в "Мандрівках Гуллівера"?
Відповідь:
В "Мандрівках Гуллівера" Свіфт використовує іронію для критики людської природи та суспільства. Наприклад, у Країні великанів Гуллівер розглядається як комаха, що підкреслює незначність і слабкість людини в порівнянні з іншими істотами.
Запитання 3: Яким чином Свіфт застосовує сарказм у "Скромній пропозиції"?
Відповідь:
"Скромна пропозиція" Свіфта — це глибоко сатиричний есей, який наповнений різким сарказмом. Він пропонує вирішити проблему голоду в Ірландії, пропонуючи, щоб ірландські немовлята вживали в їжу як делікатес. Ця пропозиція є очевидно абсурдною і висміює британську байдужість до страждань ірландського народу.
Запитання 4: Як Свіфт використовує гіперболу в "Битві книг"?
Відповідь:
У "Битві книг" Свіфт використовує гіперболу для комічного ефекту та для критики сучасних літературних тенденцій. Він описує грандіозну битву між книгами Давніх і Нових, де книги нападають одна на одну за допомогою чорнильниць, письмових пер та інших гіперболізованих зброї.
Запитання 5: Наведіть приклад пародії у творах Свіфта.
Відповідь:
Одним із прикладів пародії Свіфта є "Апологія за бурлеск", у якій він імітує стиль серйозних критиків, щоб глузувати з сучасних віршів, які, на його думку, були несмачними та претензійними. Він використовує перебільшену риторику та комічні прийоми, щоб висміяти поетичні вишукування свого часу.