Правопис української мови
Правопис української мови – це сукупність правил, що визначають правильне написання слів, їхніх форм і похідних, а також вживання розділових знаків. Правопис української мови нормує графічну фіксацію мови – перенесення усного мовлення на письмо, а також пунктуаційну (відділення речень, їх частин і слів на письмі), орфографічну (написання слів), граматичну (узгодження слів у реченні) сторони письма, забезпечуючи його одноманітність. Правопис будь-якої мови базується на її фонології (впливає історична еволюція звукової системи), морфології та синтаксисі (порядок слів у реченні, типи словосполучень і речень впливають на розстановку розділових знаків).
Початком кодифікації українського правопису вважається 1708 рік, коли в праці Феофана Прокоповича «О поэтическом искусстве» наведено правила правопису української мови. У 1798 році вийшла граматика української мови О. Павловського, у 1818 році – М. Лучкая. Інтенсивне становлення українського правопису, що формувалося на народній основі, припадає на середину ХІХ століття. У 1837 році виходить правописна праця О. Бодянського «Грамматика малороссийского наречия». У 1861 році вийшла «Граматика руського язика» П. Житецького, а у 1873 році – «Украинская орфография» Я. Головацького та «Русско-украинский словник» М. Уманця і А. Спілки. У 1905 році виходить «Українська граматика» С. Смаль-Стоцького і Т. Гартнера. У 1918 – «Український правопис» С. Єфремова, у 1921 році – «Український правопис» правописна комісія під керівництвом А. Кримського, в якій брали участь Б. Ткаченко, Л. Булаховський та інші. У 1928 році ухвалено «Український правопис» за редакцією М. Грунського та О. Синявського. У 1933 році ухвалено новий правопис (на основі проекту Х. Алчевської), який з незначними змінами діє донині. У 1992, 2019 та 2022 роках правопис зазнав незначних змін.
Сучасний український правопис
Сучасний український правопис ґрунтується на таких принципах:
* Морфологічний принцип – перевага на письмі морфологічного (в основному за родовим відмінком) принципу передачі форми слів;
* Фонологічний принцип – перевага на письмі фонологічного принципу передачі звуків (на письмі позначається не вимова, а фонема);
* Історичний принцип – збереження на письмі традиційних написань, що спираються на історичні форми;
* Диференціюючий принцип – правильне використання таких слів, що відрізняються за написанням або вимовою при однакозвучності;
* Спрощення написання слів – позбавлення їх від надмірних чи зайвих букв.
Основними розділами сучасного українського правопису є:
* Орфографія (правопис слів) – правила написання префіксів, суфіксів, закінчень, слів разом, окремо і через дефіс, написання великої і малої літери, апострофа, знака м’якшення, дефіса.
* Пунктуація – правила вживання коми, крапки, знаку оклику, знаку питання, двокрапки, тире, лапок, дужок.
* Графіка – система знаків письма.
Правила перенесення слів
Правилами переносу слів із рядка в рядок регулюються правила переносу слів при розподілі їх на склади. Правила перенесення слів українською мовою базуються на таких принципах:
* слова переносяться по складах (наприклад, до-від-ник, ма-шина);
* не можна переносити один склад (наприклад, о-зеро, а-втор);
* при переносі слів не можна розривати поєднання букв, що позначають м’якість приголосного (наприклад, день-ний, а не де-нний);
* при переносі слів не можна залишати одну букву на рядку (наприклад, а-рмія, а не ар-мія);
* не можна переносити склади з буквою й на початку рядка (наприклад, зв’язок, а не зв’-язок).
Загальні правила написання великої і малої літери
В українському правописі велика літера вживається на початку речення, а також:
* у власних назвах (прізвища, імена, по батькові, географічні назви, назви установ, організацій, свят);
* у звертаннях до особи;
* у назвах найвищих державних посад;
* у першому слові рядка вірша;
* у назвах книг, журналів, газет;
* після двокрапки, якщо за нею подається пряма мова.
Мала літера вживається у всіх інших випадках.
Загальні правила написання апострофа
Апостроф в українському правописі вживається:
* після літер б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї (наприклад, б’є, п’є, в’яне, м’який, ф’ють);
* для розділення приголосного звука від звука [й] у середині слова (наприклад, під’їзд, роз’єднати);
* після літер к, п, т, с, ч, ш, ц перед наступним м’яким приголосним (наприклад, кр’ю, п’єса, тв’ор, с’їзд, ч’я, ш’ю, цв’ях).
Загальні правила написання дефіса
Дефіс в українському правописі вживається:
* у складних словах (наприклад, свято-юрський, віце-президент);
* при повторенні однакових чи різнокореневих слів (наприклад, рік-річень, туди-сюди);
* при утворенні термінів (наприклад, північно-східний, соціально-економічний);
* після префіксів з не (наприклад, не-дружелюбний, не-охайний);
* при іншомовних назвах (наприклад, прем’єр-міністр, генерал-майор);
* при злитній та роздільно-окремій вимові чи написанні слова (наприклад, до-речі, раз-у-раз, тим-то).
Розділові знаки
У сучасному українському правописі вживається 10 розділових знаків: крапка, знак оклику, знак питання, двокрапка, тире, кома, крапка з комою, лапки, дужки, дефіс. Кожен із цих розділових знаків має свої правила вживання, які регулюються українським правописом.
Корисні ресурси
* Український правопис, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2019 р. № 11: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2019-%D0%BF#Text
* Український правопис в таблицях: https://abetka.ukrlife.org/pravv/pravopys.htm
* Український правопис. Словник-довідник: http://abetka.ukrlife.org/pravv/pravv_dovidnyk.html
* Правопис української мови з тлумаченням правил, коментарями та прикладами: https://pravopys.kubg.edu.ua/
* Український правопис. Перевірка на грамотність: https://www.onlinetestiguru.ru/ukrainian-test/ukrainian-orthography-test/
Запитання 1: Як швидко вивчити правопис складних слів?
Відповідь:
- Звертайте увагу на етимологію слова та виводьте його з коренів.
- Читайте книги, газети та інтернет-ресурси, звертаючи особливу увагу на правопис невідомих слів.
- Складайте словниковий запас, записуючи та вивчаючи правопис слів, які викликають труднощі.
- Використовуйте онлайн-словники та програми для перевірки правопису, щоб миттєво отримати зворотний зв’язок про правильність написання.
- Практикуйте правопис, пишучи диктанти або переписуючи тексти з правильним правописом.
Запитання 2: Як запам'ятати правопис слів з ненаголошеними голосними?
Відповідь:
- Визначайте наголошений склад у слові.
- Запам’ятовуйте правильний варіант написання через асоціації, римування або складання мнемонічних фраз.
- Вимовляйте слова уголос, наголошуючи на потрібному складі, щоб зміцнити звуковий образ.
- Використовуйте словники або онлайн-інструменти, щоб перевіряти правильність написання слів з ненаголошеними голосними.
- Практикуйте написання цих слів у різних контекстах, щоб закріпити їх в пам’яті.
Запитання 3: Як швидко вивчити правопис слів з апострофом?
Відповідь:
- Вивчіть основні правила вживання апострофа в українській мові.
- Запам’ятовуйте винятки та слова, що пишуться без апострофа, за допомогою мнемонічних прийомів.
- Складайте словники найбільш поширених слів з апострофом.
- Використовуйте онлайн-ресурси або словники для перевірки написання слів з апострофом.
- Практикуйте написання цих слів у реченнях, щоб закріпити їх вживання в контексті.
Запитання 4: Як покращити правопис іноземних слів?
Відповідь:
- Визначте мову походження слова та з'ясуйте особливості її правопису.
- Використовуйте словники іноземних слів або онлайн-ресурси для перевірки написання.
- Заучуйте правила транслітерації слів з іноземних мов.
- Звертайте увагу на вимову іноземних слів, оскільки вона може відрізнятися від написання.
- Читайте тексти мовою оригіналу або українські переклади, щоб побачити, як правильно пишуться іноземні слова.
Запитання 5: Як підготуватися до диктанту з правопису?
Відповідь:
- Регулярно повторюйте правила правопису та практикуйте їх у різних текстах.
- Вивчайте типові помилки в правописі та способи їх уникнення.
- Робіть вправи на розвиток зорової та слухової пам'яті.
- Пишіть диктанти під диктовку та самодиктанти, щоб відпрацювати навички правильного написання.
- Попросіть когось перевірити ваші диктанти та вказати на помилки, щоб ви могли їх проаналізувати та виправити.