На берегах мальовничого озера Світязь розгортається чарівна легенда про трагічні події, які лишили слід на віки вічні. За переказами, колись це озеро було звичайною рівниною, де мешканці навколишніх селищ жили мирно та щасливо.

Та доля зрадила їх, коли на ці землі вторглося лихе ордище татар. Вороги спустошували села, убивали чоловіків і забирали жінок у полон. Однак, існувала одна надія, що вберегла частину людей — розкішні квітучі поля, що тягнулися до самого горизонту. Серед них біліли ніжні лілії, похитувалися на вітрі блакитні волошки, та красувалися рум'яні маки.

Світязянки та їхні діти, рятуючись від злих загарбників, сховалися серед цих квітів. Хижі татари пронеслися бурею по полях, але не помітили беззахисних жінок і дітей, зачарованих красою природи. І так вони стояли серед квітучого килима, мов німі свідки війни, що гриміла навколо.

За промислом Божим, квіти захистили людей, ставши їхнім прихистком. Вони ніби виросли навколо матерів та дітей, утворюючи високу стіну, що надійно приховувала їх. А коли татари відійшли, квіти почали повільно опадати, перетворюючись на ніжно-білі, блакитні та червоні пелюстки.

Так, за легендою, діти та жінки, що переховувалися серед квітів, самі перевтілилися в ті чудові рослини, які й донині прикрашають береги озера Світязь. Коли ви йдете по лугах навколо, придивіться уважніше до білих лілій, блакитних волошок і червоних маків. Кажуть, що в їхніх тендітних пелюстках і досі живе дух тих, хто знайшов порятунок серед квіткового царства.

І з того часу озеро Світязь стало не тільки мальовничою водоймою, але й символом самопожертви та незламної надії, що навіть у найстрашніші часи може розквітнути серед хаосу та страждань.

Хто в баладі «Світязь» перетворився на квіти

«Світязь» — поетична балада українського письменника Адама Міцкевича, написана у 1822 році. Твір базується на народній легенді про затоплену князівську дружину.

У баладі розповідається про загибель війська князя Русі, яке було вбите татарськими завойовниками. Втікаючи від ворога, юна воїтелька Туганка зі своїми дітьми спускається під землю, де з неї та її товаришок утворюється озеро Світязь.

У творі згадуються квіти, які перетворилися з дітей і жінок. Кожна квітка символізує певний аспект:

• Лілеї — перетворилися з панн і княгинь. Вони олицетворяють чистоту й непорочність.

• Кувшинки — перетворилися з дітей. Вони символізують юність, невинність і жертовність.

• Латаття — перетворилися з дівчат. Вони є символами дівочої краси, ніжності та чистоти.

• Водяні лілії — перетворилися з жінок. Вони уособлюють жіночу силу, завзятість і самопожертву.

Згідно з легендою, душі загиблих захисників також перетворилися на квіти, які цвітуть на болотах навколо озера. Ці квіти є символом пам'яті про героїв, які віддали свої життя за свободу та честь своєї батьківщини.

Квіти, що перетворилися з дітей і жінок у баладі «Світязь», стали потужним символом віри, мужності та незламності духу українського народу. Вони нагадують про трагічні події минулого та надихають на боротьбу за справедливість і свободу.

Думки експертів

Людмила Олександрівна Петренко, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка

В які квіти перетворилися діти і жінки в баладі "Світязь"?

Балада "Світязь" Адама Міцкевича – це оповита легендами історія про затоплене місто і його трагічну долю. У ній описано, як жорстокий князь перетворив дітей і жінок міста в квіти.

Згідно з баладою, князь послав своїх лицарів винищити місто за те, що його жителі відмовилися прийняти християнство. Лицарі жорстоко вбили чоловіків міста, а дітей і жінок схопили і почали топтати кіньми.

Однак у момент, коли копита коней торкнулися землі, відбулося диво. Земля розверзлася, і діти та жінки зникли в її надрах. Наступного дня на тому місці, де вони стояли, розквітли квіти:

• Діви перетворилися на лілії, що є символом чистоти і невинності.
• Жінки стали незабудками, що символізують пам'ять і вірність загиблим.
• Діти стали волошками, що символізують юність і швидкоплинність життя.

Таким чином, перетворення дітей і жінок у квіти в баладі "Світязь" є символічним актом милосердя з боку природи, яка захистила їх від жорстокості людини. Квіти стали символом їхньої невинності, вірності та пам'яті про загиблих.

Відповіді на питання

Запитання 1: Які діти перетворилися на квіти у баладі "Світязь"?

Відповідь: Усі діти, яких забрали песиголовці, перетворилися на білі лілеї.

Запитання 2: У які квіти перетворилися матері, які втратили своїх дітей?

Відповідь: Матері, які втратили своїх дітей, перетворилися на сині волошки. Ці квіти символізують тугу і печаль.

Запитання 3: Чи перетворилися на квіти і немовлята, що загинули в колисках?

Відповідь: Так, немовлята, що загинули в колисках, також перетворилися на квіти – маленькі фіалки. Ці квіти символізують невинність і ніжність.

Запитання 4: Чому діти і жінки перетворилися саме у квіти?

Відповідь: Перетворення дітей і жінок у квіти символізує їхню вічну присутність на берегах озера Світязь. Квіти стали своєрідними пам'ятниками загиблим, що щовесни нагадують про їхні страждання і силу материнської любові.

Запитання 5: Яке значення має перетворення дітей і жінок у квіти для головного героя балади?

Відповідь: Перетворення дітей і жінок у квіти стає для головного героя символом надії та сенсу життя. Незважаючи на загибель близьких, він знаходить втіху і розраду в тому, що пам'ять про них житиме вічно в природі.