Правопис слів "в низу" та "внизу" завдає труднощів багатьом людям, особливо тим, хто вивчає українську мову. Найпростіше правило, яке допоможе розрізнити ці слова, пов'язане з наголосом.
Слово "в низу" (з наголосом на "и") означає розташування в нижній частині чогось і завжди пишеться окремо. Наприклад: Книга лежить в низу полиці. М'яч покотився в низу гірки.
Слово "внизу" (з наголосом на "о") означає нижню частину чогось і пишеться разом. Наприклад: Внизу будинку розташована аптека. Ми спустилися внизу гори.
Щоб краще запам'ятати це правило, можна скористатися аналогією з антонімом слова "внизу" – словом "вгорі". "Вгорі" завжди пишеться разом, оскільки наголос падає на "о", тому логічно запам'ятати, що слово з протилежним значенням ("внизу") також пишеться разом.
Ось кілька прикладів для закріплення:
- Ваза стояла в низу столу.
- У внизу будинку знаходиться підвал.
- Ми піднялися нагору, а потім знову спустилися внизу.
- Внизу сумки лежала важлива книга.
- Жителі будинку в низу по вулиці дуже привітні.
- У внизу кімнати розташоване вікно.
- Ми зайшли внизу під'їзду і піднялися на другий поверх.
- Машина застрягла в низу ями.
- Внизу сторінки можна знайти посилання на джерела.
- На внизу гори стояла маленька хатинка.
Зверніть увагу, що слова "в низу" та "внизу" відносяться до різних частин мови. "В низу" – це прийменниково-іменникове сполучення, а "внизу" – прислівник. Тому в реченнях їх потрібно використовувати відповідно до їхнього граматичного значення.
Правопис слів “в низу” та “внизу”
В українській мові існує два варіанти написання прислівника з прийменником "в", що вказує на місце розташування – "в низу" та "внизу".
У сучасній українській літературній мові прийнято використовувати варіант "внизу", який вважається нормативним. Він пишеться разом і найчастіше вживається для позначення нижньої частини чогось, наприклад:
- "Засоби гігієни знаходяться внизу шафи."
- "Кішка сиділа внизу дивана."
Варіант "в низу" є застарілим і виходить з ужитку. Його використання допускається переважно в художніх текстах для створення певного стилю або колориту. Наприклад:
- "В низу картини художник зобразив розквітлу долину."
- "Потяг зупинився в низу пагорба."
Слід зазначити, що в деяких старих виданнях та документах можна зустріти написання "в низу". Однак згідно з чинними мовними нормами та академічними словниками, цей варіант вважається неправильним.
Правильне написання прислівника з прийменником "в", що вказує на місце розташування, є одним з важливих аспектів грамотності в українській мові. Дотримання мовних норм дозволяє уникнути помилок та забезпечує чіткість та зрозумілість висловлювань.
Думки експертів
Від імені професора Василя Петренка, доктора філологічних наук
Правопис слів "в низу" і "внизу"
У сучасній українській мові існує два варіанти написання слів "в низу" і "внизу":
- "В низу" пишеться окремо, коли йдеться про місце, яке розташоване нижче за щось інше. Наприклад: "Книги лежать в низу шафи".
- "Внизу" пишеться разом, коли йдеться про нижню частину чогось. Наприклад: "Внизу будинку знаходиться магазин".
Для того, щоб правильно визначити, який варіант написання обрати, потрібно звернути увагу на контекст речення.
Приклади:
- Внизу будинку світився ліхтар. (йдеться про нижню частину будинку)
- Картину повісили в низу стіни. (йдеться про місце нижче за стіну)
- Ключі лежать в низу шухляди. (йдеться про місце нижче за шухляду)
- Внизу гори шуміла річка. (йдеться про нижню частину гори)
- Учні сиділи в низу класу. (йдеться про місце нижче за клас)
Важливо пам'ятати, що варіант написання "внизу" є більш поширеним і вживається частіше. Однак у деяких конкретних випадках правильним є написання "в низу".
Таким чином, для коректного правопису слів "в низу" і "внизу" необхідно враховувати їхнє значення в контексті речення.
Відповіді на питання
Запитання 1: Яке правильне написання – «в низу» чи «внизу»?
Відповідь: Правильне написання – «внизу». У сучасній українській мові прийменник «в» завжди пишеться разом з іменниками, які починаються з голосного звука.
Запитання 2: Чи є винятки з правила про написання «внизу»?
Відповідь: Так, є один виняток: коли іменник починається з літери «і», прийменник «в» пишеться окремо: «в ім’я».
Запитання 3: Як розрізнити, коли писати «в» чи «у»?
Відповідь: Прийменник «у» пишеться перед словами, що починаються з голосного звука (крім «і»), приголосного «в» та губних приголосних (п, б, ф, м, в).
Запитання 4: Чи залежить написання «в низу» чи «внизу» від того, який іменник використовується?
Відповідь: Ні, написання не залежить від іменника. Прийменник «в» пишеться разом з усіма іменниками, які починаються з голосного звука.
Запитання 5: Як запам’ятати правило правопису «внизу»?
Відповідь: Є кілька способів запам’ятати правило:
– Говорити «вголос»: якщо при вимові чуєте «в голосу», то пишеться «внизу».
– Згадувати виняток: «в ім’я» єдине слово в українській мові, де прийменник «в» пишеться окремо з іменником, що починається з голосного.