Сироватка крові
Визначення
Сироватка крові — це рідка частина крові, яка залишається після видалення клітин крові (еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів) та фібрину. Це прозора або злегка жовта рідина, що становить приблизно 55% об’єму крові.
Склад
Сироватка крові містить складну суміш органічних та неорганічних речовин, зокрема:
* Білки: Альбуміни, глобуліни (імуноглобуліни, трансферрин, фібронектин) і фібриноген.
* Електроліти: Натрій, калій, хлор, бікарбонат, кальцій, магній, фосфат.
* Гормони: Наприклад, гормон росту, інсулін, щитоподібні гормони.
* Вітаміни: Вітаміни A, D, E, K.
* Мінерали: Залізо, цинк, мідь.
* Фактори згортання крові: Тромбін, плазмін.
Функції
Сироватка крові виконує різноманітні функції, такі як:
* Транспорт: Перенесення поживних речовин, гормонів та метаболітів до клітин.
* Підтримка осмотичного тиску: Регулювання рідинного балансу в організмі.
* Імунітет: Містить імуноглобуліни, що захищають організм від інфекцій.
* Згортання крові: Містить фактори згортання, які сприяють утворенню тромбу та зупиняють кровотечу.
Відмінність від плазми крові
Сироватка крові відрізняється від плазми крові, яка є рідкою частиною крові без клітин крові. Основна відмінність полягає в тому, що сироватка не містить фібриногену, який видаляється під час згортання крові.
Клінічне значення
Аналіз сироватки крові є важливим діагностичним інструментом. Він може виявити порушення в організмі шляхом вимірювання рівнів різних компонентів, таких як білків, електролітів, гормонів та маркерів хвороб.
Отримання
Сироватку крові отримують за допомогою центрифугування проби крові. Кров збирають у пробірку з розчином антикоагулянту, щоб запобігти згортанню. Потім пробірку центрифугують, що відокремлює клітини крові та фібрин від плазми. Плазму потім обробляють, щоб удалить фібриноген, що призводить до утворення сироватки.
Використання
Сироватку крові широко використовують у наукових дослідженнях, клінічній діагностиці та терапевтичних цілях. Вона використовується для виявлення та діагностики захворювань, а також для лікування певних станів, таких як імунодефіцити та порушення згортання крові.
Запитання 1: Що таке сироватка крові?
Відповідь: Сироватка крові – це рідка частина крові, яка залишається після видалення еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів. Вона становить приблизно 55% об'єму крові і містить широкий спектр білків, іонів, гормонів та інших речовин, необхідних для нормального функціонування організму.
Запитання 2: Чим сироватка крові відрізняється від плазми крові?
Відповідь: Сироватка крові відрізняється від плазми крові відсутністю фібриногену, білка, який бере участь у зсіданні крові. Коли кров згортається, фібриноген перетворюється на фібрин, який утворює згусток. У процесі коагуляції (згортання) крові фібрин видаляється з плазми, залишаючи сироватку.
Запитання 3: Які основні компоненти сироватки крові?
Відповідь: Основними компонентами сироватки крові є:
- Альбумін
- Глобуліни
- Ферменти
- Гормони
- Електроліти
- Іони
- Жирні кислоти
- Амінокислоти
Запитання 4: Яке значення має сироватка крові?
Відповідь: Сироватка крові має важливе значення для підтримки нормального функціонування організму. Вона бере участь у:
- Транспортуванні поживних речовин, гормонів та інших молекул
- Регулюванні кислотно-лужного балансу
- Підтримці водного та електролітного балансу
- Імунній відповіді
- Гомеостазі внутрішнього середовища
Запитання 5: Як використовується сироватка крові в медицині?
Відповідь: Сироватка крові широко використовується в медицині з діагностичною та терапевтичною метою:
- Для діагностики захворювань шляхом виявлення специфічних білків або антитіл у сироватці
- Для моніторингу ефективності лікування
- Для виробництва ліків і вакцин
- Для переливання крові в екстрених ситуаціях