Kell — це антиген еритроцитів людини, який кодується геном KEL на хромосомі 7. Він є частиною системи антигенів еритроцитів Kell, яка також включає антигени K, k, Kp(a) та Kp(b).
Система антигенів Kell є другою за важливістю після системи ABO. Вона бере участь в імунних реакціях та може викликати імунний конфлікт між матір’ю та плодом.
Алоантитіла анти-Kell
Алоантитіла анти-Kell — це антитіла, які виробляються імунною системою людини проти антигену Kell. Вони можуть з’являтися в результаті переливання крові або вагітності.
У людей з Kell-негативним фенотипом імунна система розглядає Kell-позитивні еритроцити як чужорідні. Це може призвести до розвитку алоантитіл анти-Kell.
Алоантитіла анти-Kell можуть викликати гемолітичну хворобу новонароджених (ГХН), якщо мати Kell-негативна, а плід Kell-позитивний. При цьому антитіла матері проникають через плаценту та атакують еритроцити плода, що призводить до їх руйнування та анемії.
Генетика антигену Kell
Антиген Kell визначається двома алелями гену KEL:
* KEL1 кодує Kell-позитивний антиген
* KEL2 кодує Kell-негативний антиген
Наслідування антигену Kell є аутосомно-домінантним, що означає, що для вираження Kell-позитивного фенотипу достатньо лише одного алеля KEL1.
Розподіл антигену Kell
Розподіл антигену Kell різниться залежно від популяції. Найвища частота Kell-позитивних осіб спостерігається в Австралії та Новій Зеландії серед аборигенів (понад 90%). У Європі та Північній Америці частота Kell-позитивних осіб становить близько 8-10%.
Клінічне значення
Система антигенів Kell має важливе клінічне значення в трансфузіології та акушерстві. У Kell-негативних осіб переливання Kell-позитивної крові може призвести до утворення алоантитіл анти-Kell та розвитку відкладених гемолітичних реакцій.
У вагітних Kell-негативних жінок, які виношують Kell-позитивного плода, існує ризик розвитку ГХН. Щоб запобігти цьому, вагітних жінок з Kell-негативним фенотипом перевіряють на наявність алоантитіл анти-Kell та проводять пренатальну діагностику, якщо антитіла були виявлені.
Діагностика
Діагностика антигену Kell проводиться шляхом лабораторного аналізу крові. Використовуються серологічні методи, такі як пряма та непряма проба Кумбса, для виявлення антигенів та алоантитіл у системі Kell.
Лікування
Лікування алоімунізації проти Kell залежить від клінічних проявів. У разі тяжкої ГХН може знадобитися внутрішньоутробне переливання крові плоду або екстракорпоральна мембранна оксигенація (ЕКМО) після народження.
Запитання 1: Що таке Kell в крові?
Відповідь: Kell – це білок, який знаходиться на поверхні еритроцитів (червоних кров'яних клітин). Він відповідає за визначення групи крові системи Kell, яка є однією з багатьох груп крові людини.
Запитання 2: Які типи Kell-фактора існують?
Відповідь: Існує два основних типи Kell-фактора: Kell-позитивний (K+) і Kell-негативний (K-). Люди, які мають Kell-позитивну кров, мають білок Kell на своїх еритроцитах, тоді як у людей з Kell-негативною кров'ю цього білка немає.
Запитання 3: Чи важливий Kell-фактор при переливанні крові?
Відповідь: Так, Kell-фактор є важливим при переливанні крові. Переливання Kell-несумісної крові може призвести до імунної реакції, що називається гемолітичною реакцією. Тому пацієнтам із Kell-негативною кров'ю слід переливати лише Kell-негативну кров.
Запитання 4: Як визначається Kell-група крові?
Відповідь: Kell-група крові визначається за наявністю або відсутністю білка Kell на еритроцитах. Аналіз крові на групу крові включає в себе перевірку на наявність Kell-антигену.
Запитання 5: Чи існують якісь медичні проблеми, пов'язані з Kell-фактором?
Відповідь: Рідко, але Kell-фактор може бути пов'язаний з певними медичними проблемами, такими як анемія Келла-Елліса, що виникає внаслідок руйнування еритроцитів Kell-позитивних новонароджених матерями з Kell-негативною кров'ю.