Договір дарування є одним із найбільш поширених типів цивільно-правових угод. Його сутність полягає в безкоштовній передачі дарувальником майна у власність обдаровуваного. Однак, у певних випадках, такий договір може бути визнаний нікчемним, тобто недійсним з самого початку.
Однією з підстав нікчемності договору дарування є його укладення особою, яка не має цивільної дієздатності. Це можуть бути малолітні, особи з психічними розладами, а також особи, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Також договір дарування може бути визнаний нікчемним, якщо він порушує права третіх осіб. Наприклад, якщо подарунок передається у власність обдаровуваного на шкоду кредиторам дарувальника.
Ще однією підставою нікчемності договору дарування є його укладення під впливом помилки, обману чи примусу. Такий договір вважається недійсним, оскільки воля дарувальника була порушена.
Нікчемним може бути визнаний договір дарування, якщо його предметом є річ, яка не може бути передана у власність. До таких речей належать зброя, наркотичні засоби, отрути та інші небезпечні речовини.
У випадку, якщо договір дарування є нікчемним, він вважається недійсним з самого початку. Це означає, що ні дарувальник, ні обдаровуваний не мають ніяких прав і обов'язків за таким договором. Майно, яке було передане у власність обдаровуваному, повертається дарувальнику.
Крім того, нікчемний договір дарування не може бути підтверджений або оскаржений у судовому порядку.
Отже, для того, щоб уникнути нікчемності договору дарування, сторонам необхідно переконатися, що вони мають відповідну цивільну дієздатність, що договір не порушує права третіх осіб і що він укладається без будь-якого тиску чи обману. Також необхідно перевірити, чи є предмет дарування законним і може бути переданий у власність. Якщо всі ці умови виконані, договір дарування буде вважатися дійсним і матиме юридичну силу.
Нікчемність договору дарування
У цивільному праві України договір дарування є правочином, за яким одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (обдаровуваному) майно у власність. Однак у деяких випадках такі договори можуть бути визнані нікчемними, що тягне за собою їх недійсність з моменту укладення.
Нікчемними є договори дарування, які:
- Укладені з порушенням форми, встановленої законом. Для договорів дарування нерухомого майна обов'язковим є нотаріальне посвідчення. Відсутність нотаріального посвідчення робить договір нікчемним.
- Укладені між подружжям, яке перебуває у шлюбі, або між близькими родичами. Такі договори є нікчемними лише за умови, якщо вони спрямовані на обхід заборони відчуження майна без згоди іншого подружжя або близького родича.
- Укладені без згоди співвласників майна. Якщо дарувальником є один зі співвласників майна, то для дійсності договору дарування необхідна згода інших співвласників. Відсутність такої згоди робить договір нікчемним.
- Укладені з особою, яка не має дієздатності або обмежена в дієздатності. Якщо дарувальник або обдаровуваний не мають дієздатності або обмежені в дієздатності, то такі договори є нікчемними.
- Укладені під впливом помилки, обману, насильства або погрози. Якщо дарувальник був введений в оману або зазнав насильства чи погроз, то такий договір є нікчемним.
- Укладені з метою приховати інший недійсний правочин. Якщо договір дарування укладено з метою приховати недійсне відступне, відступлення або купівлю-продаж, то він є нікчемним.
- Укладені з порушенням вимог щодо конфлікту інтересів. Якщо дарувальник або обдаровуваний є посадовою особою і договір дарування пов'язаний з виконанням ними своїх службових обов'язків, то такий договір є нікчемним.
- Укладені з метою заподіяння шкоди кредиторам дарувальника. Якщо договір дарування укладено з метою перешкодити задоволенню вимог кредиторів дарувальника, то він є нікчемним.
Нікчемність договору дарування не залежить від волі сторін. Такий договір вважається недійсним з самого початку, а майно, передане за цим договором, підлягає поверненню дарувальнику.
Позов про визнання договору дарування нікчемним може бути поданий до суду будь-якою зацікавленою особою, у тому числі дарувальником, обдаровуваним, кредиторами дарувальника або уповноваженими державними органами. Строк позовної давності для подання такого позову становить 10 років з моменту укладення договору дарування.
Думки експертів
Професор Ігор Іванов
Договір дарування, як і будь-який інший цивільно-правовий договір, може бути недійсним. Це означає, що він не має юридичної сили і не породжує жодних правових наслідків. Нікчемність договору дарування встановлюється законом і не може бути усунута волею сторін.
Згідно з Цивільним кодексом України, договір дарування є нікчемним у таких випадках:
1. Дарування між подружжям, якщо воно здійснено без письмової згоди другого з подружжя.
Це правило встановлено для захисту майнових прав подружжя. Без письмової згоди другого з подружжя не можна дарувати речі, що є спільною сумісною власністю подружжя.
2. Дарування працівникові роботодавцем (або особам, прирівняним до нього) у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.
Ця заборона встановлена для запобігання корупції та зловживань. Роботодавець не може дарувати працівнику майно чи інші матеріальні цінності за те, що працівник виконує свої трудові обов'язки.
3. Дарування юридичній особі державному службовцю, який займає відповідальне становище.
Це правило також встановлено для запобігання корупції та зловживань. Державні службовці не можуть отримувати подарунки від юридичних осіб, якщо це пов'язано з їх службовою діяльністю.
4. Дарування майна, яке є історичною або культурною цінністю.
Таке майно не може даруватися без дозволу відповідного державного органу.
5. Дарування майна, яке є предметом спору в суді.
Таке майно не може даруватися до вирішення спору.
6. Дарування майна, яке належить неповнолітній або недієздатній особі.
Таке майно може даруватися тільки з дозволу відповідного органу опіки та піклування.
7. Дарування майна, яке є предметом застави або іншого обтяження.
Таке майно не може даруватися без згоди заставодержателя або іншого обтяжувача.
8. Дарування майна, забороненого законом.
Це може бути майно, яке є незаконним або небезпечним.
У випадку нікчемності договору дарування дарувальник має повернути подароване майно дарувальнику. Якщо це неможливо, він повинен відшкодувати дарувальнику його вартість.
Відповіді на питання
Запитання 1:
У яких випадках договір дарування є нікчемним за Цивільним кодексом України?
Відповідь:
Згідно зі статтею 722 Цивільного кодексу України, договір дарування є нікчемним у таких випадках:
- якщо дарувальник є недієздатним або має обмежену дієздатність;
- якщо предметом дарування є майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, без згоди другого з подружжя;
- якщо договір дарування укладено під впливом помилки, обману, насильства або погрози;
- якщо договір дарування суперечить закону чи моральним засадам суспільства;
- якщо договір дарування є фіктивним чи удаваним.
Запитання 2:
Що є спільним у всіх випадках нікчемності договору дарування?
Відповідь:
Спільним у всіх випадках нікчемності договору дарування є те, що такий договір визнається недійсним з моменту його укладення. Він не має жодних юридичних наслідків і не породжує прав та обов'язків у сторін.
Запитання 3:
Як довести нікчемність договору дарування?
Відповідь:
Нікчемність договору дарування може бути доведена у судовому порядку шляхом подання доказів, що підтверджують наявність підстав для його визнання недійсним, таких як:
- медичні документи про недієздатність дарувальника;
- свідоцтво про шлюб, що підтверджує спільну сумісну власність подружжя на предмет дарування;
- письмові докази про обман, насильство або погрози;
- докази того, що договір дарування є фіктивним чи удаваним.
Запитання 4:
Чи може нікчемний договір дарування бути підтверджений?
Відповідь:
Ні, нікчемний договір дарування не може бути підтверджений. Він визнається недійсним з моменту його укладення і не може бути узаконений надалі.
Запитання 5:
Які наслідки визнання договору дарування нікчемним?
Відповідь:
У разі визнання договору дарування нікчемним:
- предмет дарування повертається дарувальнику;
- дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи будь-якої компенсації;
- витрати, понесені обдарованою особою на утримання та використання предмета дарування, не відшкодовуються;
- обдарована особа не несе відповідальності за псування або втрату предмета дарування, якщо вона не була винна у цьому.