Посольство запорожців до французького короля
Запорозька Січ, козацька республіка в Дикому полі, неабияк славилась своєю військовою міццю і своєрідним побутом. Одна з найвідоміших сторінок історії Запорожжя пов’язана з посольством запорозьких козаків до французького короля Людовіка XIV.
Причини посольства
У другій половині XVII століття Османська імперія, основний ворог Запорозької Січі, значно посилилась. Козаки постійно зазнавали набігів і грабунків з боку турків і татар. У пошуках союзників для боротьби з Портою запорожці вирішили звернутися до Франції, яка на той час була однією з наймогутніших європейських держав.
Склад посольства
У складі посольства було 20 осіб, очолював його кошовий отаман Іван Сірко. До складу делегації також входили військові старшини, протопоп Матвій і писар Григорій Єлишевич. Єлишевич був не лише освіченою людиною, а й мав досвід у дипломатичних справах.
Подорож до Франції
Запорожці вирушили до Франції влітку 1669 року. Дорога була довгою і важкою. Козаки перетнули Дике поле, Молдову та Волощину, а потім через Польщу і Німеччину дісталися до Парижа.
Аудієнція у короля
18 жовтня 1669 року запорожці прибули до Парижа. Луї XIV прийняв їх у своєму палаці в Сен-Жермен. Запорозькі козаки вразили французький двір своєю колоритністю та відважністю. Вони викликали інтерес у французів, які до того не знали про існування козацької республіки.
Кошовий отаман Іван Сірко виступив перед королем Людовіком XIV з промовою. Він розповів про боротьбу запорожців проти турків і татар, про їхні сподівання на французьку допомогу. Сірко просив у французького короля грошей, зброї та інженерів для зміцнення Запорозької Січі.
Результат посольства
Посольство запорожців до Франції не досягло очікуваних результатів. Людовік XIV був зайнятий війною з Голландією і не міг надати запорожцям необхідної допомоги. Однак подорож козаків до Франції мала великий розголос і сприяла поширенню інформації про Запорозьку Січ у Європі.
Після аудиєнції у короля запорожці залишилися в Парижі на деякий час. Вони відвідали королівський двір, ознайомилися з культурою та звичаями Франції. Наприкінці листопада 1669 року делегація вирушила назад у Січ.
Значення посольства
Посольство запорозьких козаків до Франції мало велике символічне значення. Воно показало, що Запорозька Січ була не лише віддаленим козацьким поселенням, а й важливим учасником міжнародних відносин. Подорож козаків до Франції також сприяла культурному обміну між Україною та Європою.
Історичні джерела
Про посольство запорожців до Франції збереглося багато історичних документів. Серед них листи запорозьких козаків до короля Людовіка XIV, свідчення французьких дипломатів та істориків. Особливе значення має “Щоденник подорожі в Париж” писаря Григорія Єлишевича, який детально описав всі події посольства.
Рецепція в культурі
Посольство запорожців до Франції стало темою багатьох художніх творів. Козацькі посольства зображені у картинах Іллі Рєпіна та Сергія Васильківського. У 1904 році український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко опублікував комедію “Сватання на Гончарівці”, в якій він використав мотиви посольства запорожців до Франції.
Запитання 1: До якого короля завітали запорожці?
Відповідь: Запорожці завітали до французького короля Людовика XIV.
Запитання 2: Коли відбувся візит запорожців до короля?
Відповідь: Запорожці відвідали короля Франції в 1688 році.
Запитання 3: Для чого запорожці відправилися до Франції?
Відповідь: Запорожці вирушили до Франції в пошуках військової підтримки проти Османської імперії. Вони сподівалися переконати Людовика XIV вступити в союз з ними або принаймні надати їм зброю та фінансування.
Запитання 4: Хто очолював посольство запорожців?
Відповідь: Посольство запорожців очолював кошовий отаман Іван Сірко. Його супроводжували кілька старшин та козаків.
Запитання 5: Якою була реакція Людовика XIV на лист запорожців?
Відповідь: Людовик XIV був вражений листом запорожців, відомим як "Лист до турецького султана". Він був настільки розважений, що наказав перекласти лист і прочитати його вголос при дворі. Хоча Людовик XIV не надав запорожцям прямої військової допомоги, він подарував їм щедру фінансову винагороду і відправив їх назад в Україну з великою повагою.