Зборівський договір і тиск Кримського ханства
У червні 1649 року під містечком Зборів відбулася вирішальна битва між військами Речі Посполитої та Військом Запорозьким під час Національно-визвольної війни українського народу. Армія повстанців, очолювана гетьманом Богданом Хмельницьким, після низки успішних битв перебувала на піку своєї могутності. Речі Посполита, послаблена внутрішніми чварами та зовнішніми війнами, була нездатна самостійно придушити повстання.
З метою зміцнити свої позиції і розширити підтримку серед європейських держав, Хмельницький вступив у союз із Кримським ханством. Кримські татари виступали традиційними союзниками козаків у боротьбі проти Речі Посполитої. Менглі-Гірей III, хан Кримського ханства, був найбільшим противником поляків і відіграв важливу роль у Зборівській битві.
Під час битви кримська кіннота підтримала козацькі війська, завдавши важкої поразки польській армії. Однак згодом стало очевидно, що Менглі-Гірей має власні плани. Хан прагнув укласти з Річчю Посполитою мирну угоду, щоб зберегти вплив свого ханства на Україну та захистити його від потенційного вторгнення з боку Московії.
Враховуючи це, кримський хан почав тиснути на Хмельницького, вимагаючи укласти з поляками мирний договір. Менглі-Гірей погрожував залишити українських повстанців напризволяще і навіть приєднатися до Речі Посполитої. У такій ситуації Хмельницький потрапив у складне становище.
З одного боку, він не хотів переривати успішну війну і ризикувати досягненнями козаків. З іншого боку, відхід кримських союзників міг мати катастрофічні наслідки для повстання. Тому, незважаючи на початкову нерішучість, Хмельницькому довелося погодитися на укладення Зборівського договору.
Підписаний 8 серпня 1649 року договір закріпив територію Війська Запорозького на основі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств. Козацька рада отримала право вибирати гетьмана і самостійно вирішувати внутрішні справи. Військо Запорозьке стало фактично автономним державним утворенням у складі Речі Посполитої.
Хоча Зборівський мирний договір став важливим кроком у боротьбі українського народу за незалежність, укладення його під тиском кримського хана залишило гіркий присмак. Цей договір не вирішив усіх протиріч між Україною та Річчю Посполитою і став причиною подальшого загострення конфлікту.
Запитання 1: Чому під Зборовом кримський хан Мехмед IV Герай наполягав на укладанні мирного договору з гетьманом Богданом Хмельницьким?
Відповідь: Кримський хан мав кілька причин наполягати на мирному договорі:
- Виснаження кримської армії: Затяжна облога Зборова сильно послабила кримське військо, яке зазнало значних втрат і потребувало відпочинку та поповнення.
- Відсутність підтримки від союзників: Кримський хан не отримав очікуваної підтримки від союзних турків, що зменшило його військову силу і шанси на перемогу.
- Погіршення погоди: Осінні дощі зробили умови бою складними, ускладнюючи пересування та маневрування військ.
- Політичні розрахунки: Хан вважав, що подальша війна з козаками завдасть шкоди його власним інтересам і відверне його від інших цілей в регіоні.
- Тиск з боку Османської імперії: Османський султан Ібрагім I приділяв велику увагу подіям під Зборовом і тиснув на хана, щоб той уклав мирну угоду.
Запитання 2: Які умови мирного договору, укладеного під Зборовом?
Відповідь: Основні умови Зборівського мирного договору включали наступне:
- Поділ України на сфери впливу: Річ Посполита зберігала контроль над Правобережною Україною, а Гетьманщина Хмельницького отримувала автономію на Лівобережній Україні.
- Зменшення реєстрового козацького війська до 40 000 осіб.
- Визнання Богдана Хмельницького гетьманом усієї України, зокрема і Правобережної.
- Заборона козакам втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.
- Спільні дії козаків та Речі Посполитої проти зовнішніх ворогів.
Запитання 3: Які були наслідки підписання Зборівського мирного договору?
Відповідь: Наслідки Зборівського договору були досить значними:
- Утвердження козацької державності: Він визнав існування окремої козацької держави, Гетьманщини, з широкою автономією.
- Припинення польсько-козацької війни: Договір тимчасово поклав край збройному конфлікту, дозволивши сторонам перегрупуватися і відновити сили.
- Посилення позицій Богдана Хмельницького: Хмельницький зміцнив свій авторитет як лідера козацького руху та правителя Гетьманщини.
- Ускладнення польсько-турецьких відносин: Договір розлютив Османську імперію, яка розглядала його як порушення попередніх угод між турками та козаками.
- Зростання напруженості в Україні: Хоча договір тимчасово припинив війну, він не вирішив фундаментальних проблем, що лежали в основі конфлікту, що призвело до його відновлення в майбутньому.
Запитання 4: Чому поляки були незадоволені умовами Зборівського договору?
Відповідь: Польська шляхта була незадоволена Зборівським договором через кілька причин:
- Втрата контролю над Лівобережною Україною: Договір передавав контроль над значною частиною України, населеною етнічними українцями, під владу гетьмана.
- Обмеження реєстрового козацького війська: Зменшення чисельності реєстрових козаків значно послаблювало вплив шляхти на козацтво.
- Визнання Богдана Хмельницького гетьманом усієї України: Це вважалося загрозою польському суверенітету та міжнародному авторитету Речі Посполитої.
- Посилення ролі козаків у політичному житті: Договір визнавав козаків як легітимну політичну силу, що загрожувало привілейованому становищу шляхти.
- Можливість відновлення війни: Польська шляхта побоювалася, що Хмельницький використає автономію Гетьманщини для підготовки до чергової війни з Польщею.
Запитання 5: Чому підписання Зборівського мирного договору не поклало остаточно край польсько-козацькому конфлікту?
Відповідь: Незважаючи на тимчасове припинення війни, Зборівський мирний договір не поклав остаточно край польсько-козацькому конфлікту з кількох причин:
- Глибокі історичні та культурні розбіжності: Конфлікт мав глибоке коріння в історичному та культурному суперництві між поляками та українцями.
- Образи та недовіра: Обидві сторони зазнали значних втрат і образ під час війни, що створювало атмосферу недовіри та ускладнювало примирення.
- Неврегульовані питання: Хоча договір вирішив деякі питання, він залишив невирішеними основні причини конфлікту, такі як національно-визвольні прагнення українців та претензії поляків на територіальну цілісність.
- Міжнародні впливи: На конфлікт істотно впливали треті держави, такі як Османська імперія та Московське царство, які мали свої інтереси в регіоні.
- Зміна політичної ситуації: Внутрішньополітична нестабільність у Польщі та посилення гетьманської влади в Україні створили умови для відновлення конфлікту.